Більшість споживачів за цим замислюються про заміні охолоджуючої рідини тільки з настанням перших холодів або якщо нагряне «несподіванка» у вигляді поламаного радіатора з краплями антифризу на треснувшем патрубку (перелік можна продовжувати довго – навіть у доглянутого автомобіля система охолодження буває підкине пару «сюрпризів»). І лише підійшовши впритул до банального питання про заміну/доливе охолоджуючої рідини ми стикаємося з різноманіттям підходів і стереотипів у вирішенні даного питання. До того ж обивательська трактування таких здавалося б знайомих понять як «тосол» і «антифриз» введе в оману навіть досвідченого автомобіліста зі стажем. «Масла у вогонь» підливають маркетингові відділи виробників охолоджуючої рідини, які постачають нас достатком специфічною інформацією. Виборчий і дозований підхід в її донесенні зміщує фокус уваги споживача на другорядні, а іноді відверто надумані критерії вибору. Чого тільки варті довжелезні переліки автомобільних брендів, розміщені на етикетках вітчизняними та російськими виробниками ОЖ разом із заявами про соответвии даним вимогам і специфікаціям. Відрізнити порожні заяви від істини допоможе офіційний сайт автовиробника, де наведено перелік антифризів схвалених та які пройшли випробування.
Це, почасти лукавий підхід виробників, знаходить благодатний ґрунт у вигляді застарілих Гостів і ТУ, а також байдужого ставлення до сертифікації ОЖ з боку державних органів. Деякий прогрес намітився з розробкою фахівцями Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України перших українських технічних умов (ТУ 88 України 264-08-93) на охолоджуючі рідини ТОСОЛ -20,ТОСОЛ -30, ТОСОЛ -40. Але в цілому якісний склад ринку ОЖ України поки ще відстає від загальносвітових тенденцій.
Представлені на ринку охолоджуючі рідини можна розділити на кілька груп:
Антифриз сам по собі представляє безбарвну рідину. Кожен виробник з власних міркувань формує власну колірну лінійку. Відповідно червоний антифриз одного виробника зовсім не обов'язково сумісний з антифризом такого ж кольору іншого виробника. Тому при доливе потрібно насамперед орієнтуватися на тип і склад ОЖ. Очевидним рішенням буде долив саме тієї ОЖ, яка у вас була залита.
У цій ситуації одним з орієнтирів споживача крім інших є бренд виробника (благо різноманітні форуми дають можливість оперативно отримувати їжу для роздумів про якість продукції), його справжність (підтверджена сертифікатами відповідності).
При виборі конкретного виробника можна і потрібно орієнтуватися на рекомендації автовиробників — подібна інформація зазвичай розміщена в сервісній книзі автомобіля. Ці рекомендації повинні бути пріоритетними у виборі, т. к. зводять ймовірність помилки до нуля. Перелік вказаних антифризів там дещо обмежений, але почасти дає орієнтир на відповідні продуктові лінійки інших виробників охолоджуючої рідини.
Особливу увагу необхідно приділити місцю придбання продукції. Великі компанії, як правило, уникають контрафактної і відверто низькопробної продукції, т. к. потенційні ризики втрати репутації переважують можливий прибуток. Також варто звернути увагу на невеликі вузькоспеціалізовані компанії, які в силу своєї специфіки володіють достатньою кваліфікацією.
Зверніть увагу на упаковку продукції. Крім очевидних ознак контрафакту, таких як неякісний друк і помилки, порівняйте в Інтернеті продукцію представлену на офіційному сайті виробника і в торговельній точці. Як правило на офіційних сайтах міститься вичерпна інформація про продукцію.
Не забудьте перевірити стан кришки розширювального бачка, бо як її несправність клапана може нашкодити системі охолодження не гірше неякісної ОЖ.
